- вимоклий
- —————————————————————————————ви́моклийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
вимоклий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до вимокнути і вимокти … Український тлумачний словник
плішивий — а, е. 1) Який має плішину (у 1 знач.); лисий. || у знач. ім. пліши/вий, вого, ч. Той, хто має плішину на голові (звичайно на тім ї); лисий. 2) Позбавлений в окремих місцях рослинності, місцями вигорілий, вимоклий і т. ін … Український тлумачний словник
мокрий — I (просякнутий водою, насичений вологою); намоклий, намочений, змоклий, змочений, змокрілий (який змок, просяк водою); промоклий, вимоклий, перемоклий (який дуже просяк водою); підмоклий, підмочений (який трохи, злегка підмок) II ▶ див. дощовий,… … Словник синонімів української мови